Режисер Девід Ейр за власним сценарієм зняв фільм про події 1945 року у Німеччині. Під час кровопролитних боїв, командир екіпажу танку «Шерман» будь-що воліє довести своїх людей живими до перемоги.
Втративши одного з найкращих помічників, сержант Дон Колльєр (Пітт) отримує у розпорядження «зеленого» новачка. Норман (Лерман) і дня у житті не стріляв, його вчили друкувати. Хлопець наляканий та принципово не хоче вбивати. Так починається історія екіпажу танку «Лють».
Фільм без прикрас показує жахливі дні війни: людей чавлять танкові гусениці, дітей змушують братися за зброю, непокорних СС вішає на стовпах. Навіть бувалим воякам, що пройшли не одну країну, вбиваючи солдат армії Гітлера, моторошно. Тут кожен день проживають як останній.
П’ять американських солдат, п’ять досконально розписаних характерів. Розсудливий Дон, криє німецькою лайкою ворожу сторону, не чіпає жінок та дітей. Бойд (ЛаБаф) щодня молиться і запевняє себе, що вбиває не він, а зброя. Греді (Бернтал) та Гордо (Пенья) важко вдається зберігати спокій після усього пережитого на війні.
Спочатку здається, що в картині лише один герой – сержант, який рятує свій екіпаж, своїх друзів. Переглянувши до кінця, ти вже точно знаєш, що це не так. Усі вони день у день боялися і все одно йшли в бій, наближаючись до омріяної перемоги. Робота мрії, говорили вони, робота мрії.
Дві години пролетіли на єдиному диханні. Масштабність зйомок, чудова акторська гра тримають в постійні напрузі, ніколи не знаєш звідки почнуть стрілянину. Це не кінострічка про те, як Америка знову перемогла, це фільм про справжню дружбу, чесність почуттів, відданість та мужність.
Матеріал взято з сайту: http://terytoriya.com.ua
Немає коментарів:
Дописати коментар